гуарані

ГУАРАНІ́, невідм.

1. ч. і ж. Група індіанських народів Південної Америки, які живуть в Парагваї, Аргентині, Болівії та Бразилії; представники цих народів.

Єзуїти впродовж XVII–XVIII століть побудували п'ять місій на землях індіанців гуарані (з наук.-попул. літ.);

Музичні інструменти гуарані славилися по всьому континенту (з наук.-попул. літ.);

// Індіанський народ, який складає основне населення Парагваю; представники цього народу.

Гуарані складають більшість населення Парагваю (із журн.).

2. ж., лінгв. Південноамериканська група індіанських мов, що належить до сім'ї тупі-гуарані.

Гуарані поділяють на вісім діалектів, що іноді класифікуються як окремі мови (з наук.-попул. літ.);

Серед двомовних парагвайців іспанська мова використовується в офіційних ситуаціях, гуарані – в побутових (з наук.-попул. літ.).

3. ч. Грошова одиниця Парагваю; дорівнює 100 сентимо.

Гуарані 1944 р. замінила попередню грошову одиницю – парагвайське песо (з наук.-попул. літ.).