густозаселений

ГУСТОЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

З великою кількістю жителів; густонаселений.

Що тримає тебе у Мічурівці? Адже ні з ким не спілкуєшся і не хочеш нікого бачити, наче живеш не у густозаселеному вугільному місті, а у стародавньому праслов'янському степу (С. Процюк);

Навіть зі зменшенням населення й територій Київ з довколишніми землями у ХІІ столітті залишався одним із найрозвиненіших і густозаселених князівств України (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. густозаселений — густозасе́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. густозаселений — -а, -е. Який має велику густоту заселення, високу концентрацію поселенців, мешканців.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. густозаселений — БАГАТОЛЮ́ДНИЙ (про населений пункт, місцевість, будинок і т. ін. — у якому живе багато людей); ЛЮ́ДНИЙ, ВЕЛЕЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт); ГУСТОНАСЕ́ЛЕНИЙ, ГУСТОЗАСЕ́ЛЕНИЙ (про місцевість). Повз гостроверхий багатолюдний будинок..  Словник синонімів української мови