Словник української мови у 20 томах

гюйсшток

ГЮЙСШТО́К, а, ч., мор.

Вертикальна жердина, на якій піднімається гюйс.

Вночі на гюйсштоці засвічується якірний ліхтар під час стоянки корабля на якорі (з навч. літ.);

Матроса, який вартував біля гюйсштока, вибуховою хвилею було викинуто далеко в море (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)