гіалін
ГІАЛІ́Н, у, ч., біол.
Напівпрозора щільна однорідна білкова речовина, що з'являється в тканинах організму при деяких патологічних процесах.
Механізм утворення гіаліну полягає в руйнуванні волокнистих структур та просякненні їх фібрином й іншими плазменними компонентами (з наук.-техн. літ.);
Гіалін являє собою фібрилярний білок, який містить фібрин (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)