Словник української мови у 20 томах

гіаліт

ГІАЛІ́Т, у, ч.

Безбарвний мінерал, різновид опалу.

Гіаліт зустрічається у вигляді щільних водяно-прозорих безбарвних кірочок, гроноподібних агрегатів, дрібних сталактитоподібних утворень (з наук.-попул. літ.);

Гіаліт – застигла крапля роси (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіаліт — гіалі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гіаліт — Гиалит — hyalite — Hyalit – 1) Мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу. Зустрічається у вигляді кірок і натічних мас. 2)Те ж саме, що й аксиніт. 3) Склувата порода, вулканічне скло.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. гіаліт — -у, ч. 1》 Мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу. 2》 Те саме, що аксеніт. 3》 Назва вулканічного скла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гіаліт — гіалі́т (від грец. ΰαλος – скло і ...літ) мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу.  Словник іншомовних слів Мельничука