гіаліт
ГІАЛІ́Т, у, ч.
Безбарвний мінерал, різновид опалу.
Гіаліт зустрічається у вигляді щільних водяно-прозорих безбарвних кірочок, гроноподібних агрегатів, дрібних сталактитоподібних утворень (з наук.-попул. літ.);
Гіаліт – застигла крапля роси (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіаліт — гіалі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіаліт — Гиалит — hyalite — Hyalit – 1) Мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу. Зустрічається у вигляді кірок і натічних мас. 2)Те ж саме, що й аксиніт. 3) Склувата порода, вулканічне скло. Гірничий енциклопедичний словник
- гіаліт — -у, ч. 1》 Мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу. 2》 Те саме, що аксеніт. 3》 Назва вулканічного скла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіаліт — гіалі́т (від грец. ΰαλος – скло і ...літ) мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу. Словник іншомовних слів Мельничука