гіацинт
ГІАЦИ́НТ¹, а, ч.
Декоративна цибулинна рослина із запашними квітками.
– Сниться мені часом, що вона .. все ходить в квітнику поверх левкоїв та гіацинтів і ні одна квітка не вгинається під її легенькими черевичками (І. Нечуй-Левицький);
По полю хвилями грали трави, між стеблами жовтими й червоними вогниками жевріли тюльпани, колихались голубі гіацинти (С. Скляренко);
Забряжчали золоті таці, й на жовтий китайський килим посипалося мускатне печиво, пахучі жолуді, персики в меду, солодощі з амброю, пиріжки з фіалками та гіацинтом (Ю. Мушкетик).
ГІАЦИ́НТ², у, ч.
Назва деяких коштовних каменів (гранату, аметисту і т. ін.) червоного, жовтогарячого та жовтого кольорів.
В Індії гіацинт вважається концентратом біоенергії, який вселяє в людину впевненість і допомагає викривати брехню (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)