гібернація
ГІБЕРНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Зимова сплячка тварин.
Гібернація є частинним випадком діапаузи, тобто стану фізіологічного гальмування обміну речовин та зупинки формоутворювальних процесів (з наук.-попул. літ.).
2. мед. Стан уповільненої життєдіяльності організму, штучно викликаний для проведення хірургічних операцій.
Медикаментозна гібернація та штучна гіпотермія знайшли широке застосування в хірургії (з наук.-попул. літ.);
Гібернація досягається застосуванням нейролептичних та інших лікарських засобів, які блокують механізм нейроендокринних реакцій (з наук.-попул. літ.).
3. інформ. Енергоощадний режим операційної системи комп'ютера, що дозволяє записати вміст оперативної пам'яті на енергонезалежний пристрій зберігання даних перед вимкненням.
У деяких системах гібернацію можна викликати, керуючи електроживленням (з наук.-техн. літ.);
У статті поясняюється, як увімкнути функцію гібернації в операційній системі (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)