гідрид

ГІДРИ́Д, у, ч., хім.

Сполука водню з іншими елементами.

Досліджено фазові перетворення під час розпаду гідриду титану у вакуумі та середовищі інертного газу (з наук. літ.);

Сполуку літію з воднем – гідрид літію – зручно використовувати для зберігання і транспортування водню в твердому вигляді (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гідрид — гідри́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гідрид — -у, ч. Хімічна сполука Гідрогену з іншими елементами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гідрид — ГІДРИ́Д, у, ч. Хімічна сполука водню з іншими елементами. Сполуку літію з воднем — гідрид літію зручно використовувати для зберігання і транспортування водню у твердому вигляді (Наука.., З, 1958, 12).  Словник української мови в 11 томах