гідрид

гідри́д

-у, ч.

Хімічна сполука Гідрогену з іншими елементами.

Значення в інших словниках

1. гідрид — гідри́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гідрид — ГІДРИ́Д, у, ч., хім. Сполука водню з іншими елементами. Досліджено фазові перетворення під час розпаду гідриду титану у вакуумі та середовищі інертного газу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. гідрид — ГІДРИ́Д, у, ч. Хімічна сполука водню з іншими елементами. Сполуку літію з воднем — гідрид літію зручно використовувати для зберігання і транспортування водню у твердому вигляді (Наука.., З, 1958, 12).  Словник української мови в 11 томах