гідрокарбонат

ГІДРОКАРБОНА́Т, у, ч.

Кисла сіль вугільної кислоти; бікарбонат.

Глинисті породи визначають загальну мінералізацію та іонно-сольовий склад порових розчинів, збагачуючи їх сульфатами і гідрокарбонатами основних катіонів (з наук. літ.).

△ (1) Гідрокарбона́т ка́льцію – сіль вугільної кислоти.

Гідрокарбонат кальцію – речовина нестійка (з навч. літ.);

(2) Гідрокарбона́т на́трію – питна сода.

Гідрокарбонат натрію використовують у кулінарії (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гідрокарбонат — гідрокарбона́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гідрокарбонат — -у, ч. Хімічна сполука, що містить у своєму складі атомне угруповання HCO3; кисла сіль вугільної кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови