гідрокарбонат

ГІДРОКАРБОНА́Т, у, ч.

Кисла сіль вугільної кислоти; бікарбонат.

Глинисті породи визначають загальну мінералізацію та іонно-сольовий склад порових розчинів, збагачуючи їх сульфатами і гідрокарбонатами основних катіонів (з наук. літ.).

△ (1) Гідрокарбона́т ка́льцію – сіль вугільної кислоти.

Гідрокарбонат кальцію – речовина нестійка (з навч. літ.);

(2) Гідрокарбона́т на́трію – питна сода.

Гідрокарбонат натрію використовують у кулінарії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідрокарбонат — гідрокарбона́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гідрокарбонат — -у, ч. Хімічна сполука, що містить у своєму складі атомне угруповання HCO3; кисла сіль вугільної кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови