гідрозит
ГІДРОЗИ́Т, у, ч.
Цементна суміш для гідроізоляції фундаментів, підвалів, басейнів і т. ін.
Гідрозит набуває міцності при стисненні через одну добу (з наук.-техн. літ.);
Гідрозит застосовують як для поверхневої, так і для глибинної обробки методом ін'єктування (нагнітання в свердловини) розчину в товщу будівельної конструкції (плити, колони, цегляної кладки тощо) (з наук.-попул. літ.);
Оброблені гідрозитом конструкції здатні перешкоджати вертикальному переміщенню вологи, створюючи на її шляху водовідштовхувальний бар'єр (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me