Словник української мови у 20 томах

гілкоріз

ГІЛКОРІ́З, а, ч.

Інструмент для зрізання гілок (у 1 знач.).

Гілкорізи, розпушувачі, обприскувачі, легкі, зручні садові тачки – усе, що завжди повинен мати дбайливий садівник (із журн.);

Візьміть металеву щітку на довгій палиці, секатор, гілкоріз, ніж, гас чи дизпаливо – і в сад (з газ.);

Для обрізування дерев пропонуємо винятково ефективні гілкорізи з потужним силовим приводом (з мови реклами).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гілкоріз — гілкорі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови