гілкування

ГІЛКУВА́ННЯ, я, с.

Утворення і ріст гілок у рослин.

До початку бутонізації в олійних культур відбувається гілкування, максимальний приріст зеленої маси і утворення кореневищ (з наук. літ.);

У роботі наведено результати стимулювання гілкування в однорічних саджанців яблуні з метою отримання скороплідного садівного матеріалу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гілкування — гілкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гілкування — -я, с. Утворення і ріст гілок у рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гілкування — ГІЛКУВА́ННЯ, я, с. Утворення і ріст гілок у рослин. У цей час [до початку бутонізації] відбувається гілкування, максимальний приріст зеленої маси і утворення кореневищ (Ол. та ефір. культ., 1956, 290).  Словник української мови в 11 томах