гілкуватий
ГІЛКУВА́ТИЙ, а, е.
Який має багато гілок.
Збирання коріандру і тмину непереобладнаними комбайнами малоефективне через намотування гілкуватих стебел на бітер (з наук. літ.);
Коренева система зернобобових культур стрижневого типу, гілкувата, здатна глибоко проникати у ґрунт (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)