гілкуватий

гілкува́тий

-а, -е.

Який має гілки.

Значення в інших словниках

1. гілкуватий — гілкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гілкуватий — ГІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Який має багато гілок. Збирання коріандру і тмину непереобладнаними комбайнами малоефективне через намотування гілкуватих стебел на бітер (з наук. літ.); Коренева система зернобобових культур стрижневого типу, гілкувата, здатна глибоко проникати у ґрунт (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. гілкуватий — ГІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Який має гілки. Збирання [коріандру і тмину] непереобладнаними комбайнами дає малий виробіток через намотування гілкуватих стебел на бітер (Ол. та ефір. культ., 1956, 280).  Словник української мови в 11 томах