гіляки

ГІЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. гіля́к, а́, ч.; гіля́чка, и, ж.).

Застаріла назва нівхів.

– Добра путь [літаку]! – І довго ще стояли Зачаровані, щасливі гіляки... (М. Шеремет).

Значення в інших словниках

1. гіляки — -ів, мн. (одн. гіляк, -а, ч.; гілячка, -и, ж.), заст. Народність, що живе на Сахаліні та в нижній течії річки Амуру; нівхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гіляки — ГІЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. гіля́к, а, ч.; гіля́чка, и, ж.), заст. Народність, що живе на Сахаліні та в нижній течії річки Амуру; нівхи. — Добра путь [літаку]!...  Словник української мови в 11 томах