гіляки

ГІЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. гіля́к, а, ч.; гіля́чка, и, ж.), заст. Народність, що живе на Сахаліні та в нижній течії річки Амуру; нівхи.

— Добра путь [літаку]! — І довго ще стояли Зачаровані, щасливі гіляки… Ми цей острів Чкаловим назвали, Його славу збережуть віки (Шер., Щастя.., 1951, 42);

У нижній течії Амуру Поярков зустрів гіляків (тепер нівхи) (Видатні вітч. географи.., 1954, 14).

Значення в інших словниках

1. гіляки — -ів, мн. (одн. гіляк, -а, ч.; гілячка, -и, ж.), заст. Народність, що живе на Сахаліні та в нижній течії річки Амуру; нівхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гіляки — ГІЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. гіля́к, а́, ч.; гіля́чка, и, ж.). Застаріла назва нівхів. – Добра путь [літаку]! – І довго ще стояли Зачаровані, щасливі гіляки... (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах