гінекей
ГІНЕКЕ́Й, ю, ч., іст.
У стародавній Греції – жіноча частина дому.
[Кассандра:] Піди, Гелене, до неї в гінекей і там подумай, що ти сказав (Леся Українка);
Мусиш погодитись, Вере, що коли б наша мідянокоса пряла вовну в гінекею, то її чарівний погляд і глибокий розум не були б джерелом нашого – і твого – натхнення (Н. Королева);
– Так, я мушу ще піти до гінекею й попрощатись з болгарськими царівнами (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)