гінекей

ГІНЕКЕ́Й, ю, ч., іст.

У стародавній Греції – жіноча частина дому.

[Кассандра:] Піди, Гелене, до неї в гінекей і там подумай, що ти сказав (Леся Українка);

Мусиш погодитись, Вере, що коли б наша мідянокоса пряла вовну в гінекею, то її чарівний погляд і глибокий розум не були б джерелом нашого – і твого – натхнення (Н. Королева);

– Так, я мушу ще піти до гінекею й попрощатись з болгарськими царівнами (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гінекей — Гінеке́й: — жіноча половина в давньогрецькому будинку [4] Словник з творів Івана Франка
  2. гінекей — гінеке́й іменник чоловічого роду у стародавній Греції – жіноча частина дому іст. Орфографічний словник української мови
  3. гінекей — -ю, ч. У Стародавній Греції – жіноча частина дому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гінекей — гінеке́й (грец. γυναικηΐη, від γυνή – жінка) 1. У Стародавній Греції частина будинку, відведена для жінок. 2. В пізній Римській імперії і Візантії державні або приватні майстерні (переважно ткацькі), де працювали раби. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гінекей — Гінеке́й, -ке́ю, -ке́єві, в -ке́ї (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гінекей — ГІНЕКЕ́Й, ю, ч. У стародавній Греції — жіноча частина дому. [Кассандра:] Піди, Гелене, до неї в гінекей і там подумай, що ти сказав (Л. Укр., II, 1951, 305). Словник української мови в 11 томах
  7. гінекей — (грец. — жіночий) 1. Жіноча половина старогрецького будинку або група кімнат в давньоримському житловому будинку, що призначалися для наложниць і служанок. Інші назви — гінеконітід, гінеконітіс. 2. Ткацька майстерня у Візантії, де працювали жінки і чоловіки-раби. Архітектура і монументальне мистецтво