гіпербатон
ГІПЕРБАТО́Н, а, ч., літ.
Стилістична фігура, в якій порушено усталену синтаксичну послідовність слів, що безпосередньо поєднуються за змістом.
Смислові тропи, або тропи думок, – це алегорія, іронія, перифраза, гіпербатон, гіпербола (з наук. літ.);
Аналіз творів Романа Солодкоспівця дав змогу дисертантові виділити такі тропи і фігури слова і думки, які застосовував гімнограф: гіпербатон, хіазм, повтор, анафора, епіфора тощо (з наук. літ.);
На особливу увагу з погляду етномовної специфіки тексту оригіналу заслуговує гіпербатон, в якому стандартна група слів розбивається особливим розміщенням прийменника, що часто стоїть між означенням і означуваним словом у різних конфігураціях, а також гіпербатон із 10–13 слів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)