гіперболізація
ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. літ. Застосування гіперболи (див. гіпе́рбола¹).
Поетичні образи завжди містять елемент не тільки узагальнення, а й гіперболізації (з наук. літ.);
Бароко не принесло в Україну якихось нових ідей, воно скоріше пропонувало нові прийоми: парадокс, гіперболізація, алегорія, контраст (з наук. літ.);
Одна з ознак анекдотів – гіперболізація, тому почуття і риси національного характеру як українців, так й інших народів, подаються в анекдотах у гротескному вигляді (з наук.-попул. літ.).
2. Дія за знач. гіперболізува́ти.
Неприпустима гіперболізація того або іншого принципу, бо це обертається зниженням ефективності розв'язання одних освітніх і виховних, а також розвиваючих завдань за рахунок інших (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)