гіперболізація

ПЕРЕБІ́ЛЬШЕННЯ (уявлення про що-небудь у більших, збільшених порівняно з реальними розмірах), ПРИБІ́ЛЬШЕННЯ розм., ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ книжн., ГІПЕ́РБОЛА розм., ПЕРЕСА́ДА діал.; УТРИ́РУВАННЯ книжн., УТРИРО́ВКА книжн. (доведення до крайньої міри вияву). Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень (Ю. Шовкопляс); В легендах гіперболізація.. щедрості позитивного героя, багатства захоплених ним у ворога трофеїв і т. п. набуває справді фольклорних розмахів (з журналу); Рідкісна птиця долетить до середини Дніпра. Чудовий гоголівський образ. І, на жаль, гіпербола (А. Крижанівський); Витяг (Кравченко) таку силу писаного паперу, що справді без пересади можна б було дві зими тим папером топити всі грубки в квартирі (М. Коцюбинський); Він не відчував ні фальші, ні утрировки в тім ніби декораційнім своїм житті (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. гіперболізація — гіперболіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіперболізація — -ї, ж. Застосування гіперболи (див. гіпербола I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіперболізація — ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. літ. Застосування гіперболи (див. гіпе́рбола¹). Поетичні образи завжди містять елемент не тільки узагальнення, а й гіперболізації (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. гіперболізація — гіперболіза́ція (від гіпербола) надмірне перебільшення.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гіперболізація — ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Застосування гіперболи ( див. гіпе́рбола¹ ). Нахил до гіперболізації в бік комізму був відчутний у Смолича ще в «Світанку над морем» (Літ. газ., 14.  Словник української мови в 11 томах
6. гіперболізація — рос. гиперболизация (від гіпербола) — надмірне перебільшення чогось, когось.  Eкономічна енциклопедія