гіперболічний
ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ¹, а, е.
Який являє собою гіперболу (див. гіпе́рбола¹).
Гіперболічні образи дуже поширені в усній народній творчості (з наук. літ.);
Суб'єктні образи першої групи, як свідчать приклади, часто являють собою конструкції гіперболічного характеру: кількість пролитої крові уподібнюється водоймі (з наук. літ.);
Епітети й порівняння можуть бути гіперболічними (з навч. літ.);
// Надзвичайно перебільшений, підкреслений.
Загальний тон поеми Білецького значно грубіший: їй бракує того іскристого дотепу, який у Котляревського примушує забувати брутальність багатьох сцен; немає в ній і тієї етнографічної та психологічної правильності, яка і в гіперболічних описах не порушує пропорцій реального (М. Зеров);
Уже перші рядки вірша “Так ніхто не кохав” полонять нас гіперболічним виявом інтимних почуттів людини (з навч. літ.).
ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ², а, е, мат.
Прикм. до гіпе́рбола².
Хвилі в середовищі з дисперсією не описуються гіперболічними рівняннями (з наук. літ.);
// Який має форму гіперболи.
Браш, стративши опору, похитнувся .. і, зробивши в повітрі гіперболічну криву, розтягнувся на помості (У. Самчук);
І. Ньютон встановив, що обчислення параболічних і гіперболічних шляхів виявляється необхідним при вивченні руху комет (з наук.-попул. літ.);
Є комети, що рухаються по параболічних і гіперболічних орбітах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)