гіпергенез
ГІПЕРГЕНЕ́З, у, ч., спец.
Сукупність процесів фізичного і хімічного перетворення мінеральних речовин у верхніх частинах земної кори та на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери та живих організмів.
Вивітрювання (гіпергенез) – процес руйнування гірських порід і мінералів під впливом деяких природних факторів (повітря, води, коливання температури, живих організмів) (з наук. літ.);
Поява вільного кисню справила величезний вплив на зону гіпергенезу материків – із відновлювальної вона стала окисною (з наук. літ.);
Нагромадження елементарної сірки спостерігаються найчастіше в зоні гіпергенезу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)