гіпергенез
ГІПЕРГЕНЕ́З, у, ч., спец.
Сукупність процесів фізичного і хімічного перетворення мінеральних речовин у верхніх частинах земної кори та на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери та живих організмів.
Вивітрювання (гіпергенез) – процес руйнування гірських порід і мінералів під впливом деяких природних факторів (повітря, води, коливання температури, живих організмів) (з наук. літ.);
Поява вільного кисню справила величезний вплив на зону гіпергенезу материків – із відновлювальної вона стала окисною (з наук. літ.);
Нагромадження елементарної сірки спостерігаються найчастіше в зоні гіпергенезу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпергенез — Гипергенез — hypergenesis — Hypergenese — процеси хім. і фіз. перетворення мінералів і у верх. частинах земної кори і на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери і біосфери. Поділяють Г. на 2 етапи і відповідно виділяють 2 зони... Гірничий енциклопедичний словник
- гіпергенез — -у, ч. Сукупність процесів утворення гірських порід, мінералів і руд на земній поверхні та у приповерхневих горизонтах земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови