гіперемія
ГІПЕРЕМІ́Я, ї, ж., фізл.
Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа.
Сонячне світло викликає гіперемію периферійних жил, тобто гонить кров від глибоких жил і тим знижує кров'яний тиск (Ю. Смолич);
У хворого різко виражені вегетативні порушення: сильне потовиділення, гіперемія шкіри обличчя і ціаноз слизових оболонок (з наук. літ.);
На принципі подразнення теплом побудоване застосування так званих відтяжних засобів (банки, гірчичники і т. ін.), які викликають гіперемію (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)