гіперестезія

ГІПЕРЕСТЕЗІ́Я, ї, ж., фізл.

Підвищення або розлад чутливості певних органів до болю чи зовнішніх подразників (особливо шкіри).

Поліомієліт починається дуже різко виявленою чутливістю (гіперестезією) (з наук. літ.);

Гіпертензійний синдром характеризується наростанням неспокою, гіперестезією шкіри, неспокійним сном (з навч. літ.);

Локалізовані форми гіперестезії обумовлені дефектами окремих зубів або пародонту (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гіперестезія — гіперестезі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіперестезія — -ї, ж. Підвищена чутливість органів чуття до звичайних фізичних подразників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіперестезія — Надтовразливість  Словник чужослів Павло Штепа
4. гіперестезія — гіперестезі́я (від гіпер... і грец. αϊσθησίς – відчуття) надмірно підвищена чутливість організму до сприймання звичайних зовнішніх подразників.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гіперестезія — Гіперестезі́я, -зі́ї, -зі́єю (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)