гіперкапнія

ГІПЕРКАПНІ́Я, ї, ж., фізл.

Підвищення вмісту і парціального тиску двоокису вуглецю в артеріальній крові.

Гіперкапнія вказує на недостатність функції апарату зовнішнього дихання (з наук. літ.);

Гіперкапнія підвищує збудливість серця, посилює вплив блукаючого нерва на нього (з наук. літ.);

У разі наростання гіперкапнії можуть виникати епізоди затемненої свідомості, дезорієнтація (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гіперкапнія — гіперка́пнія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіперкапнія — -ї, ж. Підвищення напруження вуглекислого газу в артеріальній крові та в тканинах організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови