гіперкапнія
ГІПЕРКАПНІ́Я, ї, ж., фізл.
Підвищення вмісту і парціального тиску двоокису вуглецю в артеріальній крові.
Гіперкапнія вказує на недостатність функції апарату зовнішнього дихання (з наук. літ.);
Гіперкапнія підвищує збудливість серця, посилює вплив блукаючого нерва на нього (з наук. літ.);
У разі наростання гіперкапнії можуть виникати епізоди затемненої свідомості, дезорієнтація (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіперкапнія — гіперка́пнія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіперкапнія — -ї, ж. Підвищення напруження вуглекислого газу в артеріальній крові та в тканинах організму. Великий тлумачний словник сучасної мови