гіперкаталектика

ГІПЕРКАТАЛЕ́КТИКА, и, ж., літ.

Додавання до останньої стопи одного чи двох складів, що призводить до порушення метричної структури вірша.

Поезія М. Матусовського написана п'ятистопним ямбом, із пірихіями і явищем гіперкаталектики у непарних рядках (з наук. літ.);

Деякі рядки аналізованого вірша підпадають під літературознавче поняття “гіперкаталектика” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me