гіперосмія
ГІПЕРОСМІ́Я, ї, ж., фізл.
Підвищена чутливість до запахів (перев. під час вагітності, при деяких психічних та інших захворюваннях і станах).
Гіперосмія засвідчена у разі множинного склерозу, пухлинах мозку, дифузного токсичного зобу, неврозів тощо (з наук.-попул. літ.);
Гіперосмія може спостерігатися внаслідок ураження як периферійного, так і центрального нюхового аналізатора (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)