гіперонімія
ГІПЕРОНІ́МІЯ, ї, ж., лінгв.
Ієрархічна організація елементів семантичного поля, за якої гіперонім виступає як родове поняття щодо гіпонімів.
На відміну від синонімії та антонімії, які є лексичними відношеннями між словоформами, гіпонімія і гіперонімія є семантичними відношеннями між значеннями (з наук. літ.);
Парадигматичні асоціації пов'зані з відношеннями синонімії, антонімії, гіперонімії і гіпонімії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)