гіперплазія
ГІПЕРПЛАЗІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Надмірне збільшення числа структурних елементів тканин і органів внаслідок надлишкового новоутворення клітин.
Гіперплазія спостерігається при розноманітних патологічних розростаннях тканин (хронічне продуктивне запалення, пухлина тощо) (з наук. літ.);
Хронічний стан гіперплазії веде до переродження щитоподібної залози, заміни функціональної тканини рубцьовою і зниження функції органа (з наук. літ.);
Гіперплазія простати настільки добре піддається лікуванню нутрієнтами і лікарськими рослинами, що від методик класичної медицини можна було б повністю відмовитися (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)