Словник української мови у 20 томах

гіпофункція

ГІПОФУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Недостатня діяльність якого-небудь органа, системи або тканини; протилежне гіперфункція.

Іноді вдається усунути явища гіпофункції щитоподібної залози, застосовуючи препарати цієї залози (з наук. літ.);

Гіпофункція яєчників – такий їх функціональний стан, коли вони не виробляють достатньої кількості статевих гормонів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіпофункція — гіпофу́нкція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гіпофункція — -ї, ж. Недостатня діяльність будь-якого органа, тканини, системи, що призводить до порушення життєдіяльності організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпофункція — див. гіперофункція  Словник чужослів Павло Штепа
  4. гіпофункція — гіпофу́нкція (від гіпо... й функція) недостатня діяльність (функція) будь-якого органа, тканини, системи, що призводить до порушення життєдіяльності організму.  Словник іншомовних слів Мельничука