гіпофункція
ГІПОФУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед.
Недостатня діяльність якого-небудь органа, системи або тканини; протилежне гіперфункція.
Іноді вдається усунути явища гіпофункції щитоподібної залози, застосовуючи препарати цієї залози (з наук. літ.);
Гіпофункція яєчників – такий їх функціональний стан, коли вони не виробляють достатньої кількості статевих гормонів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпофункція — гіпофу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіпофункція — -ї, ж. Недостатня діяльність будь-якого органа, тканини, системи, що призводить до порушення життєдіяльності організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпофункція — див. гіперофункція Словник чужослів Павло Штепа
- гіпофункція — гіпофу́нкція (від гіпо... й функція) недостатня діяльність (функція) будь-якого органа, тканини, системи, що призводить до порушення життєдіяльності організму. Словник іншомовних слів Мельничука