гіркотний

ГІРКО́ТНИЙ, а, е, рідко.

Сповнений гіркоти.

Надвечір звідкись налетіла галич. Зчинила грай. Хотілося тепла. Гіркотний дух дощем залитих згарищ нам підказав дорогу до села (Л. Костенко);

Гіркотна хвиля туги здавила йому груди (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. гіркотний — гірко́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. гіркотний — -а, -е, рідко. Сповнений гіркоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіркотний — ГІРКО́ТНИЙ, а, е, рідко. Сповнений гіркоти. Гіркотна хвиля туги здавила йому груди (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах