гірництво

ГІРНИ́ЦТВО, а, с.

Галузі науки, техніки і промисловості, пов'язані з процесами добування із надр Землі корисних копалин.

Напрямки підготовки гірничого профілю – це геологія, геодезія, картографія, гірництво (зокрема, фізичні процеси гірничого та нафтогазового виробництва, підземна розробка корисних копалин, збагачення корисних копалин, шахтне будівництво, відкриті гірничі роботи тощо) (з наук. літ.);

Величезні зусилля, що були вкладені у відбудову нафтового гірництва, а передусім бурової справи, сприяли збільшенню обсягу буріння (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гірництво — гірни́цтво іменник середнього роду гірнича справа рідко  Орфографічний словник української мови
2. гірництво — Те ж саме, що й гірнича справа.  Гірничий енциклопедичний словник
3. гірництво — -а, с., рідко. Гірнича справа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гірництво — Гірни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гірництво — ГІРНИ́ЦТВО, а, с., рідко. Гірнича справа. Історія розвитку гірництва в Кривбасі — це яскрава ілюстрація успіхів нашого соціалістичного будівництва, технічного і культурного росту кадрів гірничорудної промисловості України (Гірн. пром.., 1957, 81).  Словник української мови в 11 томах
6. гірництво — Гірництво, -ва с. Горное дѣло, горнопромышленность. Желех.  Словник української мови Грінченка