гірстка
ГІ́РСТКА, и, ж.
1. діал. Невелика кількість чого-небудь сипкого; пучка.
Вони були в темних, шитих золотою й срібною ниткою свитках, підперезані високими шкіряними поясами з кишенями для ножа, огнива, гірстки солі (С. Скляренко).
2. перен. Невелика кількість кого-, чого-небудь.
Тій “ері”, як і іншим подіям, причасна гірстка народовців, а далеко не всі вони (М. Сиротюк);
Біля будівлі зібралася гірстка людей. Вони стояли з транспарантами та викрикували в мегафон (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)