гірудин

ГІРУДИ́Н, у, ч.

Речовина, яку виділяють слинні залози медичної п'явки і яка при введенні її в організм людини перешкоджає зсіданню крові.

Гірудин, пригнічуючи активність ферменту тромбіну, перешкоджає згортанню крові; він виявляє також болезаспокійливу і протизапальну дії (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гірудин — -у, ч. Речовина, що перешкоджає зсіданню крові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гірудин — гіруди́н [від лат. hirudo (hirudinis) – п’явка] речовина, що її виділяють шийні залози медичної п’явки; перешкоджає зсіданню крові.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. гірудин — Білкова речовина, що її виділяють слинні залози п'явок, які живляться кров'ю; сповільнює процес зсідання крові під час ссання п'явкою та в її кишківнику.  Універсальний словник-енциклопедія