гірудин
ГІРУДИ́Н, у, ч.
Речовина, яку виділяють слинні залози медичної п'явки і яка при введенні її в організм людини перешкоджає зсіданню крові.
Гірудин, пригнічуючи активність ферменту тромбіну, перешкоджає згортанню крові; він виявляє також болезаспокійливу і протизапальну дії (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гірудин — -у, ч. Речовина, що перешкоджає зсіданню крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гірудин — гіруди́н [від лат. hirudo (hirudinis) – п’явка] речовина, що її виділяють шийні залози медичної п’явки; перешкоджає зсіданню крові. Словник іншомовних слів Мельничука
- гірудин — Білкова речовина, що її виділяють слинні залози п'явок, які живляться кров'ю; сповільнює процес зсідання крові під час ссання п'явкою та в її кишківнику. Універсальний словник-енциклопедія