гірудин
гіруди́н
[від лат. hirudo (hirudinis) – п’явка]
речовина, що її виділяють шийні залози медичної п’явки; перешкоджає зсіданню крові.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гірудин — -у, ч. Речовина, що перешкоджає зсіданню крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гірудин — ГІРУДИ́Н, у, ч. Речовина, яку виділяють слинні залози медичної п'явки і яка при введенні її в організм людини перешкоджає зсіданню крові. Гірудин, пригнічуючи активність ферменту тромбіну, перешкоджає згортанню крові; він виявляє також болезаспокійливу і протизапальну дії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гірудин — Білкова речовина, що її виділяють слинні залози п'явок, які живляться кров'ю; сповільнює процес зсідання крові під час ссання п'явкою та в її кишківнику. Універсальний словник-енциклопедія