гірудин

гіруди́н

[від лат. hirudo (hirudinis) – п’явка]

речовина, що її виділяють шийні залози медичної п’явки; перешкоджає зсіданню крові.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірудин — -у, ч. Речовина, що перешкоджає зсіданню крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гірудин — ГІРУДИ́Н, у, ч. Речовина, яку виділяють слинні залози медичної п'явки і яка при введенні її в організм людини перешкоджає зсіданню крові. Гірудин, пригнічуючи активність ферменту тромбіну, перешкоджає згортанню крові; він виявляє також болезаспокійливу і протизапальну дії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гірудин — Білкова речовина, що її виділяють слинні залози п'явок, які живляться кров'ю; сповільнює процес зсідання крові під час ссання п'явкою та в її кишківнику. Універсальний словник-енциклопедія