гістріон
ГІСТРІО́Н, а, ч.
1. Актор у Стародавньому Римі.
Про вплив етруських акторів на формування римського театру вказує етруське походження слова “гістріон”, яким в Римі стали називати тих людей, що розважають народ (з наук.-попул. літ.).
2. Мандрівний актор і музикант в епоху Середньовіччя.
Гістріон одночасно був співаком, музикантом, гімнастом, у його мистецтві велику роль відігравали жарти, сатира (з наук.-попул. літ.);
Гістріони отримали найменування: у Франції – жонглери, в Англії – менестрелі, в Німеччині – шпільмани, в Польщі – франти, на Русі – скоморохи (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)