гістріон
ГІСТРІО́Н, а, ч.
1. Актор у Стародавньому Римі.
Про вплив етруських акторів на формування римського театру вказує етруське походження слова “гістріон”, яким в Римі стали називати тих людей, що розважають народ (з наук.-попул. літ.).
2. Мандрівний актор і музикант в епоху Середньовіччя.
Гістріон одночасно був співаком, музикантом, гімнастом, у його мистецтві велику роль відігравали жарти, сатира (з наук.-попул. літ.);
Гістріони отримали найменування: у Франції – жонглери, в Англії – менестрелі, в Німеччині – шпільмани, в Польщі – франти, на Русі – скоморохи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гістріон — -а, ч. 1》 Актор у Стародавньому Римі. 2》 Мандрівний комедіант епохи раннього західноєвропейського середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гістріон — (від лат. histrio) — 1. Актор у Давньому Римі. 2. Мандрівний актор і музикант в країнах Західної Європи. У Франції існувала назва — жонглер, в Німеччині — шпільман, в Росії — скоморох, у Вірменії — гусан, в Україні — кобзар тощо. Словник-довідник музичних термінів
- гістріон — гістріо́н [від лат. histrio (histrionis) – актор] у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, – народний актор (одночасно музикант, співак, оповідач, акробат тощо). Словник іншомовних слів Мельничука