далековид
ДАЛЕКОВИ́Д, а, ч., розм.
Те саме, що біно́кль.
Богдан приклав знову далековид до очей (О. Лисяк);
Якусь часину “Секрет” ішов порожнім морем, без берегів; ополудні відкрився далекий берег. Взявши далековид, Грей втупився у Каперну (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна).
Словник української мови (СУМ-20)