далекодія
ДАЛЕКОДІ́Я, ї, ж.
1. Максимальна відстань, на якій діє певний прилад.
Частоту розгортки електронного променя встановлюють залежно від потужності й далекодії радіолокатора (з наук. літ.).
2. спец. Уявлення, згідно з яким дія одного тіла на інше передається безпосередньо, без затрат часу; протилежне близькодія.
Концепція далекодії ґрунтувалася на ньютонівських уявленнях про характер сил всесвітнього тяжіння (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)