дарувальник
ДАРУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто дарує (у 1 знач.).
Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому по праву приватної власності (з мови документів);
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)