двадцятиповерховий
ДВАДЦЯТИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е.
Який має двадцять поверхів.
Просто біля входу [в метро] стримить у небо височенний двадцятиповерховий дивовижний будинок – круглий, наче вежа, згори донизу весь невеликими круглими балкончиками обліплений (В. Нестайко);
Двадцятиповерхова архітектурна споруда вражала своєю оригінальністю (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)