двадцятиповерховий —
ДВАДЦЯТИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має двадцять поверхів. Просто біля входу [в метро] стримить у небо височенний двадцятиповерховий дивовижний будинок – круглий, наче вежа, згори донизу весь невеликими круглими балкончиками обліплений (В.
Словник української мови у 20 томах